В сучасних умовах господарювання змінюються підходи щодо забезпечення технологій ресурсами, в тому числі і мінеральними добривами. Потрібні такі види добрив від застосування яких відбувається не лише підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, але й зниження собівартості одиниці одержаної продукції.
В цьому відношенні заслуговує уваги карбамід-аміачна суміш (КАС), яка представляє собою водний розчин аміачної селітри та карбаміду в співвідношенні 35,4 % карбаміду, 44,3 % селітри, 19,4 % води, 0,5 % аміачної води. Склад та співвідношення компонентів свідчать, що у КАС містяться три форми азоту - аміачна (25 %), амідна (50 %) та нітратна (25 %), завдяки чому добриво діє пролонговано, а рослини забезпечуються азотом впродовж всієї вегетації культури.
Всі форми у добриві не летючі і не спричинюють втрат азоту, тому його можна вносити поверхнево без загортання в ґрунт. Нітратна і аміачна форми є безпосередньо доступні для рослин. Спочатку засвоюється нітратний азот, який дуже рухомий у ґрунті. Аміачний азот затримується в ґрунті і не вимивається у глибші шари. При внесенні КАС у грунт ця форма акумулюється в орному шарі і стає доступною для рослин впродовж вегетації. Частина аміачної форми перетворюється у нітратну. Амідна форма в ґрунті трансформується у аміачну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом водночас швидкої та тривалої дії. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.
Виробляються марки КАС-28, КАС-30, КАС-32, в яких масова частка азоту становить, відповідно, 28,30, 32 %. КАС-32 кристалізується при 0° С, тоді як КАС-30 - при мінус 9° С, а КАС-28 – мінус 17°С. Тому за низьких температур повітря краще використовувати марку КАС-28.
Собівартість азоту в КАС найбільш низька, оскільки втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10 % від загального азоту, водночас, як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30-40 %.
КАС має широкий спектр використання: для прикореневого підживлення рослин, основного внесення під оранку і передпосівну культивацію, для внесення на поверхню ґрунту до сівби чи після сівби.
Під час внесення досягається висока точність дозування і рівномірність розміщення на поверхні ґрунту порівняно з твердими азотними добривами. Використання КАС можна поєднувати із мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту рослин, що мінімізує витрати на їх застосування.
Використання КАС забезпечує зниження витрат на транспортування, розвантаження, зберігання та внесення в межах 25-30 % порівняно з твердими азотними добривами.
Крім усіх вищезазначених переваг КАС не забруднює навколишнє середовище, поліпшує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на його внесення значно нижчі, ніж інших добрив.
КАС доцільно використовувати дробно шляхом підживлення вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і кореневе і позакореневе живлення. Необхідність позакореневого підживлення обумовлюється такими факторами: стресовими ситуаціями (низькі і високі температури повітря і грунту, приморозки, дефіцит вологи); інтенсивним, швидким наростанням вегетативної маси, за якого запаси легкодоступних елементів мінерального живлення із ґрунту вичерпуються або їхнє засвоєння «не встигає за темпами росту рослин»; зменшенням інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою зумовлене низькою активністю проходження мікробіологічних процесів або іншими чинниками, що призводить до зниження темпів росту й розвитку. Часто критичні періоди щодо недостатньості макро- і мікроелементів у зернових наступають у фазі виходу в трубку - колосіння.
При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоювання елементів живлення із добрива КАС через листкову поверхню значно вищі, ніж з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходить розведений водою розчин КАСу. Амідна форма азоту швидко проникає через листкову поверхню зернових колосових та інших культур. Листкове живлення доцільно поєднувати із внесенням регуляторів росту рослин, мікродобрив, засобів захисту рослин.
КАС можна використовувати в такі строки наступними способами:
- восени – під основний обробіток грунту;
- навесні – під передпосівний обробіток грунту;
- у період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і позакореневого живлення;
- використання, як компенсаційної дози мінерального азоту для підвищення коефіцієнту гуміфікації соломи, усунення депресивної її дії на ріст і розвиток рослин за рахунок балансування співвідношення вуглецю і азоту.
Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку й способу внесення, попередника та інших чинників.
Перше весняне підживлення озимих культур доцільно проводити за відсутності снігового покриву, перед чи після відновлення вегетації рослин, у період кущіння дозою 30-40 кг діючої речовини на гектар, коли температура повітря не перевищує 10°С, розведення КАС не потребує. Можливе збільшення норми внесення добрив, залежно від фізіологічного стану рослин.
Друге підживлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту у фазі початок виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30 кг д.р. У разі другого підживлення озимих, щоб уникнути опіків, КАС доцільно розбавити водою в співвідношенні 1:2, а за спільного внесення з гербіцидом 1:3 або 1:4. За необхідності додаткового внесення азоту можливе третє пізнє живлення у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більш 10 кг/га д.р..
Для ярих зернових культур також найкращий результат досягається за внесення порціонно: 80 кг/га д.р. КАС – у передпосівну культивацію; 20-30 кг/га - у стадії 1-го вузла; 5-8 %-м розчином у стадії 2-го вузла в баковій суміші з препаратами, що сприяють збільшенню вмісту білка і підвищенню якості врожаю (сірковмісні препарати – Акселератор Мікро – 1,0-2,0 л/га, Басфоліар 12-4-6+S – 6,0 л/га, Кристалон особливий – 2,0 л/га, Нутрівант Плюс – зерновий – 2,0 кг/га і інші).
За підживлення КАСом посівів ярих зернових культур, доза азоту не повинна перевищувати 10-20 кг/га д.р. за обов'язкового розведення водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин. Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.
Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС - ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не слід підживлювати рослини розчинами КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листкової поверхні рослин. Найбільш схильне до опіків молоде листя рослин. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га можуть викликати деякі опіки рослин, однак вони не призводять до зниження врожаю культури.
У разі використання КАС для позакореневого підживлення рН розчину має бути в межах 8-9 одиниць. Ефективність цього, як і інших видів і форм добрив залежить від погодних умов. Максимальна вона в тому випадку, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Тому високоефективна обробка посівів дає кращі результати у похмуру прохолодну погоду.
Відразу після інтенсивних, зливових дощів, за наявності рясної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листків більш проникною (відповідно більш чутливою), тому обприскування посівів потрібно проводити після висихання листків на рослинах.
Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами у вечірні години доби, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з розміром крапель вдвічі більше, ніж для гербіцидів.
Будь-який обприскувач може бути переобладнаний під внесення КАС, для цього необхідно: замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні, нержавіючі, або склопластикові; для проведення позакореневого підживлення замінити щілинні форсунки обприскувачів на дефлекторні.
Розмір крапель, що розпилюються обприскувачами у разі внесення засобів захисту рослин (гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів), не повинен перевищувати 0,3 мм. Це робиться для того, щоб розчин максимально охоплював шкодочинний об’єкт, затримувався на листках, забезпечуючи тим самим захисний ефект.
Проте у разі підживлення лише КАСом потрібна крапля такого розміру, щоб речовина скочувалася з рослини, тільки змочивши листя. В іншому випадку рослина може одержати опік. Саме дефлекторні форсунки дають потрібний крупно-крапельний розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані винятково при внесенні з гербіцидами за обов'язкового розведення КАС водою; для роботи у вітряну погоду доцільно використовувати подовжувальні шланги; рядкове або стрічкове внесення здійснюється за допомогою розливних труб.
Перший заступник директора Департаменту
агропромислового розвитку Полтавської ОДА……………С.Л. Москаленко
Заступник директора з наукової роботи в
галузі рослинництва Інституту свинарства і АПВ ………….В.В. Гангур
