«Самопочуття» озимини й фітосанітарний стан посівів – такі питання обговорювалося під час виїзного засідання наукової ради Полтавського товариства сільського господарства, яке відбулося 18 травня у ПП «Агроекологія». Безпосередньо на полях підприємства науковці й аграрії досліджували рослини, дискутували, робили висновки. А вони виявилися оптимістичними: органічні технології виправдовують себе і у непростих умовах нинішньої весни.
Цього дня в «Агроекологію» приїхали провідні науковці Полтавської державної аграрної академії – голова наукової ради Полтавського товариства сільського господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою екології Віктор Писаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою селекції, насінництва та генетики, керівник науково-дослідного селекційного центру Володимир Тищенко, кандидат сільськогосподарських наук, професор Віктор Поспєлов, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Анна Поспєлова, доцент Віктор Самородов, а також спеціаліст з питань органічно-аналітичного забезпечення товариства сільського господарства Родіон Морозов. У Михайликах цей потужний науковий десант зустрів засновник ПП «Агроекологія», голова Полтавського товариства сільського господарства Семен Антонець зі спеціалістами підприємства – економістом Олександром Фесенком, агрономами Богданом Маляром та Сергієм Сивологою. Усі разом вирушили на об’їзд полів, щоб на місці отримати уявлення про природні процеси, які там зараз відбуваються.
Під час поїздки основну увагу приділили стану озимої пшениці. Минулої осені до долі цієї культури була прикута увага аграріїв усієї України, адже тривалий період без дощів поставив під загрозу її урожай. На багатьох площах в країні вона взагалі не сходила. Але в «Агроекології» земля й тоді здебільшого мала достатній запас вологи для проростання насіння. І хоча на різних площах цей процес відбувався неоднаково, все ж не було жодного поля, де б озимина не зійшла. А на багатьох із них пшениця йшла у зиму у дуже доброму стані. Дощі, що таки пройшли наприкінці осені, ще поліпшили ситуацію. Продовжувало проростати насіння і під сніговим покривом. Тож органічна технологія спрацювала й на цей раз.
Тривала, достатньо тепла й волога весна сприяла подальшому розвитку озимини. Але рясні травневі дощі вкупі з похолоданням принесли нові загрози. Серед них – надмірне зволоження ґрунту, можливість вилягання посівів і розвитку хвороб рослин. Оцінювали ступінь цих загроз в умовах «Агроекології» гості – відомий знавець пшениці, селекціонер Володимир Тищенко та досвідчений фахівець із захворювань рослин Анна Поспєлова.
Завершивши огляд полів озимої пшениці, ознайомившись із площами, де посіяні інші культури, Володимир Тищенко високо оцінив їхній стан. Він звернув увагу і на гарний розвиток рослин, і на живу землю, і на відсутність бур’янів у посівах.
- Цієї весни я бачив багато полів озимої пшениці у ряді областей України, в тому числі – Полтавської, Дніпропетровської, Черкаської областей, - сказав науковець. – Я побував у господарствах, які вносять багато мінеральних добрив, гербіцидів, фунгіцидів тощо. А в «Агроекології» не вносять нічого. Незважаючи на це, стан посівів в інтенсивних господарствах не краще, а подекуди – гірше, ніж в «Агроекології».
Свій висновок щодо фітосанітарно стану полів зробила Анна Поспєлова. Вона ретельно оглянула рослини на предмет наявності різних хвороб. За її словами, волога й прохолодна весна сприятлива для розвитку, насамперед, грибкових захворювань. Ускладнює ситуацію ще й те, що озима пшениця вийшла із зими в ослабленому стані. Тож щодня до Анни Дмитрівни звертаються представники аграрних підприємств, скаржаться, що, незважаючи на кілька обробок фунгіцидами, не вдається зупинити поширення грибків, які масово пошкоджують рослини. Та на полях «Агроекології» ситуація зовсім інша.
- У це господарство я їжджу вже багато років, - розповіла Анна Поспєлова. – І продовжую дивуватися тому, яка тут завжди ситуація із захворюваннями. Навіть у цей рік, сприятливий для їхнього поширення, в «Агроекології» їх значно менше, ніж в інших господарствах. Так, рослини, пошкоджені хворобами, є й тут, але в дуже невеликій кількості. Рівень розвитку захворювань значно нижчий, ніж економічний поріг шкідливості. Тому немає необхідності застосовувати для боротьби з ними жодних препаратів.
Загальне обговорення викликали причини того, що захворювання не дошкуляють органічному господарству. Їх кілька, та важливо ще й те, що застосовують випробувані методи в комплексі й тривалий час. Так, Віктор Писаренко розповів, що доброму фітосанітарному стану сприяє й високий імунітет рослин, що формується за рахунок їх оптимального живлення, і підтримання біорізноманіття в агроценозах, у тому числі – у ґрунті, де корисні мікроорганізми не знищують внесенням агрохімікатів. А серед цих мікроорганізмів є й ті, що є антагоністами шкідливих і гальмують їхнє поширення. Завдяки біорізноманіттю проявляється також алелопатія – взаємний вплив рослин шляхом виділення у навколишнє середовище фізіологічно активних речовин. Дотримання технологій та оптимальних термінів усіх робіт на полях, сівозмін, підбір стійких до хвороб гібридів і сортів також сприяють здоров’ю посівів.
Все це є елементами системи органічного землеробства, яка є усталеною і водночас – гнучкою, і яку в «Агроекології» застосовують творчо, із урахуванням поточної ситуації. А ще – із усвідомленням того, що вирощують екологічно чисту продукцію для здорового харчування людей. І саме це спонукає не йти, здавалося б, легшим шляхом із застосуванням агрохімікатів, а знаходити рішення, що не шкодять довкіллю, людям, та водночас дають довготривалий екологічний, економічний, агротехнологічний ефект.
«Рослини на полях повинні бути веселими, а люди – щасливими», - висловив Семен Свиридонович своє бачення того, заради чого ведеться така робота. І це, напевне, головний секрет того, що ж дає натхнення господарювати органічними методами, постійно знаходитися в активному пошуку, експериментувати, досліджувати. І те, заради чого працюють люди, яких об’єднує Полтавське товариство сільського господарства.
Ганна Козельська
