1. Які землі сільськогосподарського призначення можуть продаватися з 1 липня 2021 року?
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 з 1 липня можуть продаватися виключно землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності. Винятком є можливість громадян викупити земельні ділянки, які належать їм на праві постійного користування, на праві довічного успадкованого володіння або оренди (якщо така оренда виникла шляхом переоформлення права постійного користування до 2010 року), із державної або комунальної власності, якщо такі земельні ділянки були надані їм для ведення селянського (фермерського) господарства.
2. Як змінити цільове призначення земельної ділянки за межами населеного пункту?
Зміна цільового призначення земельних ділянок за межами населених пунктів відбуватиметься або через розробку землевпорядної документації, або в спрощеному порядку, коли достатньо волевиявлення особи, якщо був розроблений і затверджений комплексний план просторового розвитку громади. Цільове призначення може бути змінене лише в межах дозволених видів використання земель, встановлених комплексним планом просторового розвитку громади.
3. У який спосіб землі сільськогосподарського призначення передаватимуться територіальним громадам після набрання чинності Законом № 1423-ІХ?
З моменту набрання чинності Законом № 1423-ІХ, тобто з 27 травня 2021 року усі землі та земельні ділянки за межами населених пунктів (за нечисленними винятками) уже перейшли в комунальну власність і необхідно внести відповідні зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою громади. Винятком є ділянки, право державної власності на які вже зареєстровано. Відповідна громада, яка має намір розпорядитися такими землями, повинна сама звернутися для здійснення реєстраційної дії.
4. Як громаді обчислити площу або проінвентаризувати польові дороги, лісосмуги та укласти договори оренди?
Потрібно звернутися до сертифікованого землевпорядника для виготовлення землевпорядної документації, зареєструвати ці земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, а права на них — у Державному реєстрі речових прав, після чого можна передавати їх в оренду землекористувачам.
5.Громада може фінансувати роботи із землеустрою лише на землях комунальної власності чи на землях усієї громади?
Громада може фінансувати роботи із землеустрою на території всієї громади на землях будь-якої форми власності, адже Законом № 1423 до законодавства було внесено відповідні зміни.
6. Які повноваження мають зараз громади щодо самоврядного контролю в земельній сфері?
Самоврядний контроль скасовується, але після введення в дію відповідних положень Закону № 1423- ІХ (із 26 травня 2022 року) виконавчим радам громад будуть делеговані певні функції державного контролю: їм надаються повноваження з контролю за самовільним зайняттям земельних ділянок, їх використанням за цільовим призначенням, боротьби з бур’янами тощо. Щоб отримати контрольні повноваження, відповідні ради повинні будуть прийняти окреме рішення.
На даний час відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення.
Повноваження інспектора визначаються відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» статтями 52-56 та 188-56 Адміністративного Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій".
Зміни у Кодексі України про адміністративні правопорушення
|
"Невжиття заходів по боротьбі з бур’янами - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; |
Громадяни: |
|
|
Знищення межових знаків меж землекористувань - тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж спеціального призначення - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; |
85-170 грн
3400—8500 грн |
|
|
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, або створення перешкод у їхній діяльності-тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недопущення посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, до здійснення заходів державного контролю -тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; |
Громадяни:
Громадяни: |
7. Чи потрібно укладати додаткові угоди про заміну сторін у договорах оренди на землі сільськогосподарського призначення, які Головне управління передало в комунальну власність територіальним громадам?
Укладати додаткові угоди необов’язково, але вони можуть бути укладені за домовленістю сторін.
8.Чи можна розірвати договір оренди землі в судовому порядку через несплату орендної плати, якщо на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно - власність боржника?
Розірвати договір у разі систематичної несплати орендної плати можна, але нерухоме майно боржника все одно залишиться на земельній ділянці. Можна звернутися до суду з метою примусового стягнення заборгованості з орендної плати. Далі в разі невиконання відповідного судового рішення задоволення вимог може відбуватися шляхом продажу майна, що є власністю боржника.
9. Чи можна отримати в оренду чи власність землі історико-культурного призначення?
Землі історико-культурного призначення передаються в оренду з урахуванням режимності використання таких земель, які передбачає Закон № 1423, і без зміни цільового призначення.
10. Чи розробляється програма з обліку земель і землевласників (користувачів) для застосування в територіальних громадах?
Щоб вести облік земель і землевласників (користувачів), громада має створити власний геопортал. Передбачено, що відповідно до Закону № 711, який набирає чинності 24 липня 2021 року, дані комплексного плану просторового розвитку громад будуть опубліковані у відкритому доступі на геопорталах громад, національному геопорталі та інших геопорталах, які вибере громада. На розробку таких планів передбачається виділення субвенції з держбюджету.
11. Чи мають переважне право на отримання земельної ділянки у власність жителі громади?
Ні, не мають.
12. За межами населених пунктів землі промисловості та водного фонду теж переходять у розпорядження громад?
Так. Крім тих, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, на яких розташовані нерухомі об’єкти права державної власності, а також деяких інших, що визначені в п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.
13. Як здійснюється розпорядження землями водного фонду?
Розпорядження землями водного фонду здійснюється громадами або органами державної влади. Землі водного фонду можуть бути передані в оренду разом із розташованим на них водним об’єктом за результатами земельного аукціону.
Відповідно статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Тож водні об’єкти крім тих, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, на яких розташовані нерухомі об’єкти права державної власності, а також деяких інших, що визначені в п. 24 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Розпорядження землями водного фонду здійснюється громадами або органами державної влади. Землі водного фонду можуть бути передані в оренду разом із розташованим на них водним об'єктом за результатами земельного аукціону.
Новий типовий договір враховує інтереси інших водокористувачів, які здійснюють спецводокористування, забороняє орендарям перешкоджати їхній діяльності.
Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку. У межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом.
У договорі оренди водного об'єкта визначаються зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Передача орендарем права на оренду водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання забороняється.
Орендарі, яким водний об’єкт надано в користування на умовах оренди, зобов’язані надавати іншим водокористувачам можливість здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому законодавством, крім випадків, якщо таке спеціальне водокористування унеможливлює використання орендарем водного об’єкта для потреб, визначених у договорі оренди. Водокористувачі, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування, мають право скидати зворотні води в орендовані водні об’єкти за умови, що при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
За користування водним об’єктом та земельною ділянкою під таким водним об’єктом, орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату Орендодавець контролює що до виконання умов договору оренди , зокрема у частині сплати за користування. При несплаті оренди необхідно повідомити Податкову службу , вести претензійно позовну роботу .
Окрім граничних значень розміру орендної плати за державну та комунальну землю, при його визначенні сторони «прив’язані» також до нормативної грошової оцінки(НГО) земельної ділянки, що передаватиметься в оренду. Так, вч.1 ст.13 Закону про оцінку земель зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Пункт 289.1 ПКУ містить імперативну норму про те, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. А пункт 9 Типового договору оренди землі передбачає встановлення орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності виключно у відсотках від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що вартість оренди неприватних земель має обов’язково вказуватись у договорі оренди землі у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Більше того, укладення договору оренди державної чи комунальної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, може призвести до визнання такого договору недійсним. На цьому наголошує Верховний Суд України в постанові від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16. При цьому визначення розміру орендної плати за неприватні землі у відсотках від НГО тягне за собою необхідність слідкувати за її зміною для правильного обрахунку розміру орендної плати. Саме з набранням чинності рішенням ради про затвердження НГО податківці давно та послідовно пов’язують момент зміни розміру орендної плати за користування державними та комунальними землями. При цьому, на думку податківців, факт внесення змін до договору оренди для підвищення розміру орендної плати значення не має.
При визначенні моменту набрання чинності таким рішенням слід враховувати, що у відповідності до п.271.2 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Окрім вищевказаних обмежень, сторони в договорі оренди неприватних земель не можуть відмовитись від індексації НГО (обов’язковість її врахування при визначенні розміру плати за оренду цих земель передбачена ст.289 ПКУ), а також обрати іншу форму розрахунків щодо орендної плати, окрім готівкової (виключність цієї форми передбачена ч.3 ст.22 Закону про оренду землі).
Таким чином, зміна такої величини лише дає орендодавцю підстави ініціювати внесення змін до договору оренди. До того часу, доки цього не буде зроблено, орендна плата має сплачуватися виходячи з розмірів, вказаних у договорі оренди. Річ у тому, що згідно з ПКУ саме договір оренди є регулятором розміру орендної плати.
Такі зміни вносяться до договору оренди за взаємною згодою сторін (ст. 30 Закону про оренду землі). Їх внесення оформляється шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі. Якщо сторонам не вдасться досягти згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.
Крім того, територіальним громадам запропоновано надати пропозиції щодо малопродуктивних та еродованих земель які доцільно передати до державної власності, з метою подальшої передачі в постійне користування лісогосподарським підприємствам для подальшого заліснення.
